Слово «вузлик» у висновку КТ легень лякає майже кожного: здається, що це вже пухлина. Насправді такі знахідки трапляються дуже часто, і переважна більшість із них доброякісні. Розбираємося, звідки беруться вузлики, що з ними роблять лікарі і для кого регулярна КТ легень — справді корисна перевірка, а не зайве опромінення.
Чому вузлики знаходять так часто
Сучасний комп’ютерний томограф бачить утворення розміром кілька міліметрів. Тому вузлики описують у значної частини людей, яким КТ грудної клітки зробили зовсім з іншої причини: після травми, при пневмонії, перед операцією. Американські дослідники проаналізували понад 415 тисяч КТ грудної клітки і з’ясували, що частка досліджень, де описали вузлик, за кілька років зросла з 24% до 31%. Кількість виявлених випадків раку легень при цьому не змінилася. Апаратура стала бачити більше, але значна частина цього «більше» не має клінічного значення.
Найчастіше вузлик — це слід перенесеної інфекції, невеликий рубець, внутрішньолегеневий лімфатичний вузол або інше доброякісне утворення. Для щільних вузликів, менших за 6 мм, ризик злоякісності, за оцінкою міжнародного товариства торакальних радіологів Fleischner Society, становить менше 1% — навіть у людей із групи ризику.
Що вирішує розмір і структура
Рекомендації Fleischner Society, якими користуються радіологи в усьому світі, будують тактику насамперед на розмірі та щільності вузлика і на тому, чи є в людини фактори ризику — куріння, вік, рак легень у родині.
- Щільний вузлик менше 6 мм у людини без факторів ризику планового контролю не потребує. За наявності ризику лікар може запропонувати контрольну КТ через 12 місяців.
- Вузлик 6–8 мм — контрольна КТ через 6–12 місяців, далі за потреби ще одна через 18–24 місяці.
- Вузлик понад 8 мм — привід для поглибленого обстеження: ранньої контрольної КТ, ПЕТ-КТ або біопсії, залежно від рішення лікаря.
- Вузлики типу «матового скла» ростуть повільно, тому їх спостерігають довше — до п’яти років.
Найнадійніший спосіб зрозуміти природу вузлика без зайвих втручань — порівняння в динаміці. Щільний вузлик, який не змінюється впродовж двох років, традиційно вважають доброякісним. Саме тому попередні знімки важливо зберігати: диск або посилання на дослідження часто вирішує більше, ніж новий знімок.
Скринінг: кому КТ легень справді потрібна регулярно
Рак легень — найпоширеніший онкологічний діагноз у світі і головна причина смерті від раку: за оцінкою Міжнародного агентства з досліджень раку, у 2022 році його діагностували близько 2,5 мільйона людей. На ранніх стадіях він зазвичай нічим себе не проявляє, тому для людей із високим ризиком розроблено скринінг — щорічну низькодозову КТ.
Ефект скринінгу доведено у великих дослідженнях. В американському NLST, де взяли участь понад 53 тисячі людей, щорічна низькодозова КТ знизила смертність від раку легень на 20% порівняно з рентгеном. У європейському NELSON смертність від раку легень у чоловіків за десять років знизилася на 24%.
Але йдеться про конкретну групу. Американська робоча група з профілактичних послуг рекомендує скринінг людям 50–80 років зі стажем куріння від 20 пачко-років, які курять зараз або кинули не більше 15 років тому. Пачко-рік — це пачка сигарет на день протягом року: 20 пачко-років означають, наприклад, пачку на день двадцять років або дві пачки на день десять років. Європейські фахівці пропонують вікові межі 50–75 років.
Чому не всім і не «про всяк випадок»
У того ж NLST позитивними виявилися 24% досліджень, і понад 96% з них були хибнопозитивними. Кожна така знахідка — це повторні КТ, тижні хвилювання, а іноді й біопсія, яка зрештою нічого не знаходить. Для людини з високим ризиком користь скринінгу ці незручності переважає. Для людини без факторів ризику — ні.
Друге питання — опромінення. За даними Американського радіологічного товариства, низькодозова КТ легень дає близько 1–1,5 мЗв, звичайна КТ грудної клітки — зазвичай кілька мЗв, а природний фон, який людина отримує за рік, — близько 3 мЗв. Сама по собі одна низькодозова КТ — невелике навантаження, але щорічні дослідження без показань його накопичують. І головне: скринінг не замінює відмову від куріння — це найдієвіший спосіб знизити ризик.
Що робити, якщо вузлик уже знайшли
- Не панікувати: більшість вузликів доброякісні, а рішення ухвалюють за розміром, структурою і динамікою, а не за самим фактом знахідки.
- Показати лікарю не лише текст висновку, а й саме зображення — терапевту, сімейному лікарю або пульмонологу.
- Зберегти диск чи посилання на дослідження. Контрольну КТ бажано робити за порівнянним протоколом, щоб радіолог міг точно виміряти зміни.
- Пройти контроль саме в той строк, який визначив лікар: раніший знімок нічого не додасть, пізніший може пропустити зміни.
Контрольні та скринінгові дослідження сьогодні виконують за низькодозовими протоколами. Зробити КТ легень в Одесі можна, зокрема, у діагностичному центрі «Іннова Діагностика», де працює 64-зрізовий томограф Siemens SOMATOM go.Up. Про те, як проходить комп’ютерна томографія і що взяти із собою, розповідають на сайті центру.
Матеріал підготовлено за участю Кочкарьова О.В., медичного директора діагностичного центру «Іннова Діагностика». Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.