Джерело: bessarabiainform.com
З 20 травня усі медичні інформаційні системи працюватимуть за принципом «один акаунт — одна людина». Доступ буде прив’язаний до одного спеціаліста, тобто лікаря, а використання спільного логіна для медичної сестри і лікаря стане неможливим.
Сімейні лікарі готуються до завантаження
Самі сімейні лікарі не у захваті від нововведення і кажуть, що під дверима їхніх кабінетів будуть «концерти» від незадоволених пацієнтів, бо люди звикли до чинної системи.
Декларація з сімейним лікарем: чи вистачить часу дочекатись допомоги
Пацієнти, почувши про нововведення, кажуть, що це ймовірно обернеться проблемами саме для них, бо тепер, щоб отримати медичну допомогу, треба буде пройти випробування часом.
Медична інформаційна система: звідки взялося нововведення і хто його ініціював
Фахівці пояснюють, що із 20 травня первинна ланка медицини фактично входить у новий режим роботи з Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ). І це не окрема «заборона на направлення телефоном», а наслідок оновлених технічних вимог до медичних інформаційних систем.
Нормативною базою тут є постанова Кабміну №411 від 25.04.2018, якою затверджено Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я, а також наказ Національної служби здоров’я України (НСЗУ) №138 від 20.03.2026, яким затверджено 37-му редакцію технічних вимог до Медичної інформаційної системи (МІС). Саме ці вимоги і мали бути впроваджені до 20 травня 2026 року.
Направлення до вузьких спеціалістів доведеться чекати довше
За словами Владислава Смірнова, засновника та голови ГО ЕАЦ «Медичний Конструктор», офіційно влада пояснює зміни правильною логікою: це посилення кібербезпеки, персональної відповідальності медпрацівника і захисту персональних даних пацієнта.
«ЕСОЗ прямо повідомляє про нові обов’язкові вимоги: двофакторну автентифікацію, автоматичне блокування після п’яти невдалих спроб входу, принцип „один користувач — один пристрій“ і жорсткіший контроль прав доступу до кожної дії в системі. З точки зору цифрової безпеки це логічний і давно назрілий крок. Але для пацієнта реальність виглядатиме інакше, ніж це звучить в офіційних релізах. Бо доступ людей до вузькопрофільних фахівців значно звузиться через штучно вибудовані бар’єри. Людям доведеться як на Заході — місяцями вираховувати час, коли ти нарешті потрапиш до потрібного лікаря», — пояснює Владислав Смірнов.
Ризики для пацієнтів та вплив на доступність послуг
За словами Владислава Смірнова, справжня ціль нововведень — ще більше заощадити кошти та зменшити завантаженість на медичну систему, а зробити це можна, звузивши доступ людей до медичних послуг, тобто до конкретних фахівців: невропатолога чи нейрохірурга.
Фахівець не виключає, що вибудовані таким чином бар’єри спонукатимуть людей, у яких є кошти, переходити до приватних медичних закладів.
Технічні виклики для сімейних лікарів: брак обладнання та нові витрати
Експерт наголошує, що у зв’язку з нововведенням заклади охорони здоров’я зіткнуться з технічними проблемами, бо у нормативних документах немає прямої вимоги «закупити більше комп’ютерів», але в операційному сенсі така потреба у багатьох лікарнях виникне.
«Якщо працює принцип „один користувач — один пристрій“, а в кабінеті чи амбулаторії досі один комп’ютер на лікаря і медсестру, то стара модель паралельної роботи просто перестає бути життєздатною. Це означає, що частині закладів доведеться або збільшувати кількість окремих робочих місць, або різко змінювати логістику прийому, або миритися з уповільненням процесів. Тобто цифрова дисципліна потягне за собою не лише нові правила входу в систему, а й приховані витрати на техніку, робочі місця та організацію праці», — зазначає Владислав Смірнов.
У Міністерстві охорони здоров’я України запевняють, що нововведенням, які впроваджуються пов’язані виключно з захистом даних в умовах постійних кібератак.
Тож цілком можливо, що за змістом нововведення правильне, а за способом впровадження воно ризиковане як для медиків, так і для пацієнтів.
Раніше ми повідомляли: Порожні бази та руїни: у мережі показали, як зараз виглядає Сонячний район Затоки