Логістичний колапс: ЗСУ руйнують російські шляхи постачання на півдні
Російські війська на півдні України та в Криму стикаються зі значними труднощами в логістиці. Пошкодження ключових мостів, поромних переправ та транспортних шляхів змушує окупантів шукати альтернативні, менш надійні маршрути. Це, хоч і не перекриває сухопутний зв’язок повністю, але вже створює дефіцит та ускладнює забезпечення військ на Запорізькому та Херсонському напрямках.
Таку думку висловив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко, коментуючи ситуацію для “Слово і діло”.
Ускладнення російської логістики
За словами Коваленка, повне перекриття сухопутного сполучення з Кримом наразі неможливе. Головне завдання українських сил — максимально ускладнити російську логістику, роблячи її вкрай затратною та неефективною. Автомобільне сполучення вже зазнає суттєвих обмежень, а траса М-14 стала для росіян справжнім “пеклом”.
“Цього року повністю обрізати ми не зможемо. Ми зможемо мінімізувати саме автомобільне сполучення, перетворити для росіян дорогу М-14 на справжнє пекло, хоча вона вже на нього перетворилася”, — зазначає експерт.
Масштаби проблеми підкреслюються втратами російського транспорту. Якщо у червні-вересні 2022 року за місяць знищувалося близько 320–350 одиниць автомобільної техніки противника, то лише 4 жовтня 2023 року було втрачено 727 одиниць. Росіяни намагаються компенсувати ці втрати збільшенням кількості вантажівок, що, в свою чергу, означає збільшення цілей для ЗСУ.
“Росіяни не можуть знайти якогось іншого рішення цієї проблеми, окрім як гнати більше фур. Тобто в них такий старий совковий метод — гнати якомога більше фур”, — коментує Коваленко.
Пошук альтернатив та їхня вразливість
Після пошкодження ключових мостів, російські окупанти змушені вдаватися до використання понтонних та насипних переправ. Однак ці альтернативи мають суттєві недоліки. Понтонні конструкції надзвичайно вразливі: одне влучання може вивести їх з ладу, потребуючи тривалого відновлення. Насипні переправи більш стійкі, але їхня пропускна здатність значно обмежена.
“Понтонну переправу знищити легше, аніж міст. Одного ураження достатньо — і понтон уже не працює, його треба ремонтувати, відновлювати і знову натягувати”, — пояснює військовий експерт.
Водночас, росіяни намагаються відновити пошкоджені мости, але немає гарантії, що після ремонту вони не стануть черговою ціллю.
Крим під загрозою ізоляції
Повне перекриття сухопутного зв’язку з Кримом, за словами Олександра Коваленка, стане можливим лише за умови фізичного контролю ключових напрямків українськими військами.
“Потік не зупиниться, але він зменшиться. Тому абсолютно повністю перерізати з Кримом зв’язок по суходолу можливо тільки тоді, коли біля Армянська та Чонгара будуть стояти українські військові”, — наголошує він.
Альтернативні маршрути, такі як поромні переправи, вже зазнали серйозних втрат внаслідок операції “Молочка”, що призвело до виведення з ладу значної частини поромів та суховантажних суден. Керченський міст, хоч і залишається функціональним, після пошкоджень у 2022 році використовується з обмеженнями для великогабаритного вантажного транспорту.
Вплив на фронт та постачання
Проблеми з логістикою неминуче позначаються на ситуації в самому Криму, створюючи потенційний дефіцит пального, продуктів, медикаментів, а також ускладнюючи водо- та електропостачання.
“Крим — це більше 20 тисяч квадратних кілометрів, великі міста. Коли виникають проблеми з паливом, виникають проблеми з продуктами, медикаментами, водозабезпеченням, електрозабезпеченням. Потрібно більше всього цього везти, щоб забезпечувати півострів”, — зазначає Коваленко.
Логістичні труднощі безпосередньо впливають на російські підрозділи на Запорізькому та Херсонському напрямках. Експерт пов’язує це з проблемами російських наступальних дій у районі Степногірського плацдарму та на Оріхівському напрямку.
“Вони вже не отримують достатньо матеріально-технічного забезпечення. Ми це вже помічаємо, наприклад, у діях наступальних операцій на південному напрямку — Степногірський плацдарм, Оріхівський напрямок. У них воно не вистрілює, воно не працює”, — констатує він.
Найбільш вразливим у цій ситуації є російське угруповання “Дніпро”, частини якого розташовані на лівому березі Херсонщини та на Запорізькому напрямку, що значно ускладнює їх забезпечення.
“Ті, які знаходяться по лівому берегу, мають найгірше логістичне розміщення. Довго до них усе вести і при цьому перерізати їх набагато простіше”, — пояснює експерт.