Джерело: unian.ua
Хімічний склад сталагмітах в мексиканській печері показав, що колапс цивілізації майя могли спричинити тривалі посухи. Одна з них тривала 13 років.
В печерах мексиканського півострова Юкатан знайшли сталагміти, які дали краще зрозуміти причини занепаду цивілізації майя. По відкладенням на скелях вчені з’ясували, що між 871 і 1021 роками нашої ери, коли за археологічними даними занепала класична цивілізація майя, у Мексиці тривали численні посухи. Одна з них була особливо довгою та продовжувалася 13 років. Це могло бути важливим чинником завершення цивілізації майя в цьому районі, пише Live Science.
Як йдеться у дослідженні, опублікованому 13 серпня у журналі Science Advances, формування мінералів дало дослідникам розуміння кількості опадів за сезонами. Вони порівняли їх з археологічними знахідками IX та X століть, коли культура майя пішла на спад.
Причини цього досі незрозумілі. Але багато вчених вважають, що посухи відіграли важливу роль. У цей період популяції майя в регіоні скорочувалися протягом цього часу, тоді як північніше культура процвітала.
Співавтор дослідження Деніел Х. Джеймс з Кембриджського університету сказав, що існувало кілька теорій щодо причин колапсу: зміна торговельних шляхів, війна чи сильна посуха.
Джеймс та його колеги вивчали річні шари росту сталагміту з печери поблизу міста Теко на Юкатані. Live Science зазначає, що вони подібні до річних кілець дерев. Ці шари записують інформацію про те, скільки води капало зі стелі печери протягом року. А варіації хімічного складу кожного шару дали вченим інформацію про кількість опадів у вологий сезон кожного року, який триває з травня по жовтень.
Команда дослідників довела, що між 871 і 1021 роками нашої ери було вісім сезонів посух, що тривали довше трьох років, деякі з яких розділяв лише один вологий рік. Одна з посух була особливо довгою, і тривала 13 років. За словами дослідників, ці тривалі посушливі періоди загрожували сільському господарству майя та, можливо, спричиняли голод.
Хоча майя могли зберігати воду у резервуарах та цистернах, посухи, ймовірно, були достатньо сильними, щоб дестабілізувати регіональну столицю Ушмаль, йдеться у дослідженні. Зокрема, майя перестали будувати пам’ятники та писати на них дати під час цих періодів посухи, а політична система зазнала краху через кілька років після найсильнішої посухи.
Після того цивілізація майя змістилася на північ, покинувши свої міста. При цьому цивілізація втратила значну частину своєї політичної та економічної могутності.
Більше новин про дослідження цивілізації майя
Як писав УНІАН, одне з міст пізньої культури майя вдалося знайти завдяки інформації з історичного листа 1698 року. Там йшлося про те, що у XVI столітті, уникаючи зустрічі з іспанськими колоністами, майя переселилися глибоко в джунглі та заснували там місто Сак-Бахлан.