Відродження шедевру: Макаренко прагне повернути “Креонта” Бортнянського на європейську сцену
Відомий український артист, що має статус митця ЮНЕСКО, Олексій Макаренко, розпочав амбітну мистецьку місію – повернути на міжнародні сцени забуту перлину української музичної спадщини, оперу Дмитра Бортнянського “Креонт”. Цей проєкт має на меті не лише відродити велич творіння одного з найвидатніших композиторів свого часу, але й представити українське мистецтво у його найглибшому історичному вимірі перед широкою європейською публікою.
Історичний контекст та мистецька значущість “Креонта”
Опера “Креонт”, написана Дмитром Бортнянським у 1786 році, є одним із найяскравіших зразків його оперної творчості. Лібрето, написане на основі античної трагедії Софокла, розповідає про трагічну долю царя Фіванського, сповнену моральних дилем та невідворотності фатуму. Бортнянський, який на той час перебував на вершині своєї кар’єри у Санкт-Петербурзі, створив музику, що вражає своєю драматичною силою, витонченістю мелодій та глибиною психологічних характеристик. Його опера не лише відображала найвищі досягнення європейської музичної думки XVIII століття, але й мала виразний національний колорит, що вирізняв її серед сучасної йому музики.
Незважаючи на свою художню цінність, “Креонт” Бортнянського, як і багато інших творів українських композиторів цього періоду, з часом виявився витісненим з активного концертного репертуару. Це явище, на жаль, є характерним для багатьох культурних надбань, що перебували під впливом імперської політики, яка часто применшувала або повністю ігнорувала досягнення підпорядкованих націй. Відсутність регулярних постановок та наукових досліджень призвела до того, що “Креонт” став радше історичною згадкою, ніж живим елементом сучасної музичної культури.
Місія Макаренка: повернення до європейського діалогу
Олексій Макаренко, будучи артистом ЮНЕСКО, що має статус, який надається за видатні досягнення та внесок у світову культуру, вбачає у відродженні “Креонта” не лише мистецький, але й культурно-дипломатичний акт. Його мета – продемонструвати глибину та багатство української музичної спадщини, яка, на його думку, заслуговує на гідне місце поруч із шедеврами світової класики.
“Прагнення повернути ‘Креонта’ на європейські сцени – це не просто бажання поставити забуту оперу. Це спроба відновити історичну справедливість, показати, що українська музика завжди була частиною загальноєвропейського культурного процесу, а не його периферією”, – зазначає Макаренко. Він підкреслює, що його команда вже веде активну підготовчу роботу, включаючи дослідження архівних матеріалів, пошук найповніших видань партитури та співпрацю з провідними музикознавцями.
Проєкт передбачає не лише постановку опери, але й серію концертних виконання, лекцій та наукових конференцій, присвячених життю та творчості Дмитра Бортнянського, а також контексту української музики XVIII століття. Особлива увага приділяється ретельній роботі з виконавцями, щоб досягти максимальної автентичності та емоційної насиченості виконання. Макаренко також планує залучити молодих талантів, надавши їм можливість доторкнутися до великої спадщини та зробити свій внесок у її нове життя.
Виклики та перспективи
Реалізація такого масштабного проєкту несе в собі значні виклики. Це потребує значних фінансових ресурсів, пошуку партнерів серед європейських оперних театрів та фестивалів, а також подолання мовних та культурних бар’єрів. Проте, за словами Макаренка, саме такі проєкти зміцнюють міжнародні культурні зв’язки та сприяють взаєморозумінню між народами.
“Ми віримо, що ‘Креонт’ Бортнянського, з його універсальними темами кохання, боргу та жертовності, зможе знайти відгук у серцях сучасних слухачів, незалежно від їхнього походження. Це музика, яка не старіє, а її повернення на сцену стане знаковою подією для української та світової культури”, – наголошує артист.
Успіх цієї місії Олексія Макаренка матиме довготривалі наслідки, сприяючи переосмисленню місця українського мистецтва у світовому контексті та відкриваючи нові перспективи для розвитку національної культури.