Давньоєгипетські писарі мали жахливу поставу, як в офісних працівників, – дослідження

Джерело: unian.ua
За словами вчених, під час роботи стародавні єгиптяни сиділи у незручних позах.

Давньоєгипетські люди працювали в тісних та згорблених позах, які були настільки викривленими, що це могло призводити до розвитку остеоартриту в суглобах та інших проблемах зі скелетом. Про це свідчить новий аналіз їхніх кісток, опублікований в журналі Scientific Reports, передає Live Science. 

Археологи провели дослідження скелетів 69 дорослих чоловіків, 30 з яких були переписувачами та були поховані між 2700 та 2180 роками до нашої ери у пірамідальному поховальному комплексі в Єгипті. 

В Університетському коледжі Лондона зазначають, що професія писаря в Стародавньому Єгипті вважалася престижною, адже лише від 1% до 5% серед давньоєгипетського населення вміли читати та писати. 

“Чиновники, які володіли писемністю, належали до еліти того часу і становили кістяк державної адміністрації. Тому вони були важливими для функціонування та управління всією країною”, – розповіла співавтор дослідження, єгиптолог з Чеського інституту єгиптології факультету мистецтв Карлового університету в Чеській Республіці Вероніка Дулікова в електронному листі для Live Science.

Однак переписувачі мали й недоліки від своєї роботи, адже часто виконували однакові адміністративні завдання, що передбачали постійного сидіння впродовж тривалого часу. 

Дослідники помітили, що скелети переписувачів мали дегенеративні зміни в суглобах, порівняно з дорослими чоловіками, які займалися іншою роботою. Найураженішими були права ключиця, права кістка плеча у місці з’єднання з плечовою западиною, нижня частина правої стегнової кістки, де вона з’єднується з коліном, і хребець у верхній частині хребта. 

Крім того, вчені помітили унікальні вм’ятини на обох колінних чашечках кожного переписувача і “сплющену поверхню на кістці в нижній частині правої щиколотки”, зазначають у дослідженні.

Причиною таких змін, швидше за все, могло бути тривале сидіння переписувачів у положенні зі схрещеними ногами або стоячи на колінах на лівій нозі, а права нога була зігнута догори, і папірус лежав у них на колінах. Так відбувається і зараз, коли сучасні офісні працівники горбляться, коли працюють на роботі. 

“У типовому робочому положенні переписувача голова повинна була бути нахилена вперед, а хребет зігнутий, що змінювало центр ваги голови і створювало навантаження на хребет. І кореляція між [щелепними розладами] і дисфункцією шийного відділу хребта або симптомами шиї/плечей добре задокументована або підтверджена клінічними дослідженнями”, – додала провідний автор дослідження Петра Брюкнер Гавелкова, антрополог у відділі антропології Національного музею в Празі, в електронному листі для Live Science.

Стародавній Єгипет – останні відкриття

Як писав УНІАН, нове дослідження археологів виявило, що ще за часів стародавніх єгиптян люди боролися з раком та шукали ліки від нього. Група вчених вивчала череп з Єгипту віком приблизно 4600 років і виявила ознаки раку мозку та способи його лікування.

Також повідомлялось, що археологи виявили таємничий “вхід” біля піраміди Хеопса. Вхід схожий на структури, які можуть бути невідомою гробницею, що збудували 4 500 років тому.