Фейк про ракетні удари Ірану: Росія намагається посіяти паніку
В українському медіапросторі поширюється неправдива інформація про нібито погрози Ірану завдати ракетних ударів по Києву, Львову та Одесі у разі атаки з боку США. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони України.
Підроблені скриншоти як доказ:
Як “доказ” таких заяв, Telegram-канали активно поширюють скриншот, який нібито походить з ефіру одного з іранських телеканалів. На цій світлині зображено карту Європи, на якій позначено українські міста. Однак, за словами фахівців ЦПД, ця інформація є цілковитою вигадкою.
Представники Центру протидії дезінформації наголошують: під час оригінального ефіру, з якого нібито було зроблено скриншот, жодних згадок про можливі удари Ірану по Україні не було. Ба більше, на оригінальній трансляції було показано зовсім інше зображення. Таким чином, скриншот, що циркулює в мережі, є грубою підробкою, створеною з метою дезінформації.
Мета фейку: посіяти хаос та недовіру
Основна мета поширення таких неправдивих повідомлень – це викликати паніку серед українського населення. Російські пропагандистські ресурси та їхні поплічники намагаються створити враження про зростаючу загрозу ракетних ударів з боку Ірану, що може внести додатковий елемент невизначеності та страху в суспільство, яке вже перебуває під тиском війни.
Іран, як держава, що має складні геополітичні стосунки, часто стає об’єктом інформаційних маніпуляцій. У даному випадку, ймовірно, використовується його ім’я для створення штучного відчуття зовнішньої загрози, яка не має під собою реальних підстав. Це може бути частиною ширшої стратегії дестабілізації ситуації в Україні та навколо неї.
Історія пропаганди та фейків:
Історія пропаганди та поширення дезінформації сягає давніх часів. Однак, з розвитком інформаційних технологій, зокрема соціальних мереж, масштаби та швидкість поширення фейків зросли в рази. Росія, як відомо, активно використовує інформаційну війну як інструмент своєї зовнішньої політики, спрямованої на ослаблення противника, посіювання розбрату та дискредитацію його союзників.
Створення та поширення таких фейків, як про ракетні удари Ірану, є частиною цієї стратегії. Вони спрямовані на те, щоб:
- Підірвати довіру до української влади та ЗМІ: Поширюючи неправдиву інформацію, яка суперечить офіційним заявам, ворог намагається створити враження, що українська влада щось приховує або не володіє повною інформацією.
- Викликати паніку та соціальну напругу: Зростання страху серед населення може призвести до непередбачуваних наслідків, включаючи соціальні заворушення та погіршення загальної ситуації в країні.
- Відволікти увагу від реальних загроз: Постійне поширення фейків про нові, часто вигадані загрози, може відволікати увагу суспільства від реальних воєнних дій та їх наслідків.
- Створити враження міжнародної ізоляції України: Популяризація ідей про те, що різні країни готуються до агресивних дій проти України, може створити хибне враження про її слабкість та самотність на міжнародній арені.
Викриття пропаганди: роль Центру протидії дезінформації:
Центр протидії дезінформації відіграє ключову роль у боротьбі з такими інформаційними атаками. Його завдання полягає у моніторингу медіапростору, виявленні фейків та наданні оперативної та достовірної інформації громадськості. Такі повідомлення, як про іранські погрози, є яскравим прикладом того, наскільки важливо критично ставитися до будь-якої інформації, особливо отриманої з неперевірених джерел.
Крім того, у Харкові правоохоронці нещодавно викрили чоловіка, який адміністрував Telegram-канал із антиукраїнськими фейками. Цей канал поширював дезінформацію про війну, зокрема, стверджував, що Україна нібито не є суверенною державою, а залишається “адміністративним округом СРСР”, і що Росія має “законне право” оголосити українську територію своєю. Це свідчить про те, що робота з викриття та нейтралізації дезінформації є пріоритетним завданням для українських правоохоронних органів та спецслужб.