Перспективи та ризики будівельної галузі в Україні

Стан будівельної галузі у 2026 році

Будівництво в Україні повернулося до зростання після різкого скорочення ринку у 2022 році. За даними Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, у 2025 році обсяг виконаних будівельних робіт перевищив 258 млрд грн – на 17% більше, ніж у 2024 році. У першому кварталі 2026 року обсяг робіт зріс ще на 15,5% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Найбільший сегмент ринку формують інженерні споруди – у 2025 році на них припало 137,5 млрд грн. Нежитлове будівництво перевищило 86 млрд грн проти майже 58 млрд грн роком раніше, а житлове – 34 млрд грн, збільшившись приблизно на 30%. Такі показники визначають перспективи будівельного ринку на найближчі роки.

Відбудова як головний фактор попиту

Масштаб майбутніх робіт визначається не тільки приватним попитом. За оцінкою RDNA5, підготовленою Урядом України, Світовим банком, Європейською Комісією та ООН, потреби України у відновленні та реконструкції станом на кінець 2025 року оцінюються майже у 588 млрд доларів на наступне десятиліття. Прямі збитки перевищили 195 млрд доларів, а близько 14% житлового фонду було пошкоджено або зруйновано.

Найбільш перспективні сфери для будівельних компаній безпосередньо пов’язані з відновленням країни:

  • відновлення та нове будівництво житлових будинків;
  • реконструкція автомобільних доріг, мостів і залізничної інфраструктури;
  • будівництво енергетичних та інженерних об’єктів;
  • зведення виробничих, складських і логістичних комплексів;
  • реконструкція лікарень, шкіл та іншої соціальної інфраструктури;
  • будівництво захисних споруд та об’єктів цивільного захисту;
  • енергоефективна модернізація будівель.

На державній інтерактивній платформі відновлення вже представлено понад 2700 об’єктів у 24 регіонах, а у 2025 році було завершено близько 1370 об’єктів. Це формує довгостроковий попит на підрядні, проєктні, інженерні та виробничі послуги.

Головні зміни та нові правила будівництва

Регуляторне середовище поступово цифровізується та наближається до європейських стандартів. Одним із напрямів є перехід на європейські правила для будівельної продукції, розвиток Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Кодифікатора будівельної продукції та Державної бази даних цін.

Для компаній головні зміни пов’язані з прозорістю ціноутворення, цифровими документами, підтвердженням характеристик матеріалів та посиленням контролю. У серпні 2026 року в державній базі цін уже містилося понад 4,5 тис. звітів, близько 200 тис. цінових позицій та інформація приблизно про 2,5 тис. постачальників.

Практична підготовка будівельної компанії до роботи передбачає такі кроки:

  1. Перевірити відповідність видів діяльності запланованим будівельним роботам.
  2. Визначити клас наслідків майбутніх об’єктів – СС1, СС2 або СС3.
  3. Перевірити необхідні дозволи та документи для початку робіт.
  4. Забезпечити кваліфікованих відповідальних виконавців та технічний контроль.
  5. Перевірити вимоги до матеріалів, проєктної документації та введення об’єкта в експлуатацію.

Для об’єктів СС2 та СС3 дозвіл на виконання будівельних робіт оформлюється в електронній формі. Через портал «Дія» заяву можна подати онлайн, стандартний строк її реєстрації становить 10 днів, а сама послуга є безоплатною.

Ліцензія на будівництво та робота підрядника

Законодавство передбачає ліцензування господарської діяльності з будівництва визначених об’єктів із середніми СС2 та значними СС3 наслідками. Одночасно в умовах воєнного стану діють спеціальні правила та декларативні механізми для окремих випадків, тому перед початком діяльності необхідно перевіряти актуальний статус компанії та конкретного виду робіт.

Запит купити тов з будівельною ліцензією часто пов’язаний із бажанням швидше вийти на ринок. Однак при придбанні корпоративних прав потрібно перевіряти чинність дозвільної документації, перелік робіт, історію компанії, борги, судові справи, виконавчі провадження та відповідність кадровим і організаційним вимогам.

Основні ризики будівельного бізнесу

Навіть за зростання обсягів ринку будівельні компанії працюють в умовах значної невизначеності. Міністерство серед факторів, які стримують розвиток галузі, називає безпекові ризики, дефіцит кваліфікованих кадрів, обмежений доступ до фінансування та необхідність подальшого спрощення регуляторних процедур.

До операційних ризиків також належать:

  • зміна вартості матеріалів, обладнання та логістики;
  • валютні коливання при використанні імпортної продукції;
  • дефіцит інженерів і робітничих спеціальностей;
  • затримки фінансування бюджетних та донорських проєктів;
  • безпекові обмеження у прифронтових регіонах;
  • зміна державних будівельних норм і технічних вимог;
  • ризик невідповідності проєкту дозвільній та містобудівній документації.

При цьому регуляторні вимоги продовжуватимуть змінюватися. У серпні 2026 року розпочато підготовку змін до ДБН щодо житлових будинків, які мають уточнити вимоги до безбар’єрності, пожежної евакуації, ліфтів, цифрової інфраструктури, захисту від шуму та планування територій.