Карантин у Приморському: виявлено небезпечну хворобу картоплі
На території села Приморське, що на Ізмаїльщині, зафіксовано спалах карантинної хвороби картоплі – бурої гнилі. Це серйозна загроза для сільськогосподарського виробництва, тому в районі вже запроваджено суворий карантинний режим. Вживаються всі необхідні заходи для локалізації та повного знищення вогнища інфекції. Про це повідомила Ізмаїльська районна державна адміністрація.
Про збудника та його небезпеку
Збудником бурої гнилі картоплі є бактерія Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al. Цей мікроорганізм є справжнім поліфагом, тобто здатен вражати рослини з різних ботанічних родин. Однак, найбільше страждають від нього пасльонові культури, серед яких картопля посідає одне з перших місць.
Перші ознаки ураження бурою гниллю на картоплі зазвичай проявляються під час цвітіння рослини або на початку формування бульб. Це може бути в’янення окремої частини стебла або навіть однієї сторони листка. Помітним симптомом є втрата тургору рослиною вдень, який, однак, може відновлюватися протягом ночі. Рослини можуть раптово зав’ядати, листя жовтіє та зморщується, а черешки листків і стебла поникають. У випадках швидкого розвитку хвороби, колір листя може майже не змінюватися, набуваючи бурого відтінку пізніше.
Характерною і малозамітною ознакою бурої гнилі є потемніння судин провідної системи картоплі. Це потемніння може варіюватися від світло-жовтого до інтенсивно коричневого кольору. На поперечних зрізах уражених стебел судини набувають бурого відтінку. Якщо розвиток хвороби сильний, при невеликому натисканні з таких судин може витікати тягуча, брудно-бура рідина. Ще однією специфічною ознакою, що допомагає діагностувати буру гниль, є спонтанне витікання білого або світло-жовтого бактеріального слизу при зануренні зрізу інфікованого стебла у воду. Подібне явище не спостерігається у інших бактеріальних патогенів картоплі. При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків, що утворюють судинне кільце. Воно може мати сірий, а іноді й бурий колір.
Шляхи поширення та профілактика
Джерелом інфекції Ralstonia solanacearum є ґрунт, уражені рослинні рештки, а також заражений насіннєвий матеріал. Резервуарами інфекції можуть виступати бур’яни, особливо ті, що належать до родин пасльонових, бобових та мальвових. Бактерія потрапляє в бульби нового врожаю через пошкодження на коренях і стеблах, а також через вічка та столони. У польових умовах поширенню хвороби активно сприяють комахи та нематоди. Незважаючи на це, були й випадки занесення збудника з зараженою водою.
Природне поширення R. solanacearum відбувається повільно і на обмежені відстані. Основна ж частина міжнародного розповсюдження цього карантинного організму пов’язана з перевезенням насіннєвої картоплі, яка вже заражена.
Щоб убезпечити свої посадки від бурої бактеріальної гнилі, сільгоспвиробникам та власникам особистих селянських господарств слід дотримуватися низки правил:
- Уникати висаджування картоплі на ґрунтах, де раніше були зафіксовані випадки зараження.
- Використовувати виключно здоровий, сертифікований садивний матеріал.
- Систематично боротися з бур’янами, особливо тими, що є потенційними резервуарами хвороби.
- Дотримуватися обережності під час нарізання картоплі для посадки або кулінарних потреб. Важливо використовувати окремий ніж для здорових та заражених бульб, або ж ретельно стерилізувати інструмент після кожного розрізання.
- Суворо забороняється ввезення на територію району зараженого садивного матеріалу та ґрунту з неблагополучних зон.
- Необхідно здійснювати постійний карантинний нагляд та фітосанітарну експертизу всього рослинного матеріалу.
- Для своєчасного виявлення хвороби важливе регулярне обстеження посадок у період збирання врожаю, а також місць зберігання та переробки рослинницької продукції.
- Моніторинг посадок картоплі слід проводити під час цвітіння рослин.
- У осередках хвороби обов’язково запроваджується особливий карантинний режим. Це передбачає радикальне знищення уражених посівів з негайним спалюванням викопаних рослин. Також проводиться дезінфекція техніки, інвентарю та ґрунту.
- Не менш важливим є проведення дезінфекції сховищ для картоплі.